Манхва Я стала неизлечимо больной няней главного героя 1 - 32

и этим мало чем отличаются от взрослых) каждое живое существо желает любви и принятия)

А тебя это е**ть не должно... "* Большие города...ту Ду ту Ду ту Ду*"

О~ то ви не бачили як мій дядько зі швидкістю світла тікав від кабана і взлетів на дерево)) спойлер: він не вміє лазити по деревах, його потім знімали з гіляки Х) А батько коли повітряна тривога і ми бігали до сусідів в погріб один раз перепригнув забор на адреналіні (тоді були обстріли міста, мама була уже в погребі, в момент тиші він бігав у дім за речами) Короче адреналін і бажання вижити надають крила!